Як виникла ідея відзначати День хрещення Русі-України?
День хрещення Русі-України
Що це за подія?
15 (28) липня в українському календарі позначено важливою щорічною подією — Днем хрещення Русі – України. Той факт, що більш ніж тисячу років тому русини стали християнами, не можна сприймати в суто релігійному сенсі — це був важливий крок назустріч цивілізованому світові, фактор зміцнення державності, імпульс для розвитку науки, культури та освіти. Також в цей день вшановують князя Володимира Великого, якого вважають рівноапостольним. Саме він відіграв вирішальну роль у запровадженні християнства на нашій землі, провівши обряд хрещення для всіх киян в далекому 988 році. З Києва віра в Христа розповсюдилася й на інші міста Русі, докорінно змінивши мораль та світогляд наших предків.
Як виникла ідея відзначати День хрещення Русі-України?
Ми звикли вважати початком християнства в Русі часи князя Володимира Великого, але насправді з цією релігією слов’яни познайомилися значно раніше.
Відомо, що після сходження Святого Духа апостолу Андрію Первозванному випало проповідувати над берегами Чорного моря, а найстарші християнські пам’ятки на території Русі походять якраз з Причорномор’я. Приміром, поблизу старовинного міста Корсунь (пізніше Херсонес) знайдено кілька фундаментів церков IV –IX століть, мозаїки, свічники та візантійські монети із зображенням хреста.
На думку частини істориків, київські князі Аскольд і Дир були християнами. Це підтверджує той факт, що на могилі Аскольда в XI столітті збудували християнську церкву — навряд чи цього удостоїлася б могила язичника. Ще одним доказом існування християнства в давній слов’янській державі є договір 944 року між князем Ігорем та Константинополем. В тексті є слова про те, що за недотримання угоди охрещених русинів покарає Бог, а нехрещених — Перун. Отже, можна припустити, що в Русі, принаймні за князювання Ігоря, люди користувалися повною релігійною свободою.
Після смерті князя Ігоря від імені його малолітнього сина Святослава стала правити княгиня Ольга, й достеменно відомо, що вона була християнкою. За однією з версій, охрестив княгиню патріарх Костянтин у Царгороді в 955 році і при хрещенні вона отримала ім’я Олена. Натомість син Ольги Святослав не перейнявся релігією любові й покори — зайнявши княжий престол, він показав себе завзятим воїном. Попри всі намагання, Ользі не вдалося навернути сина до християнства.
Володимир, син Святослава та онук Ольги, народився приблизно в 954 році поза шлюбом — його матір’ю була ключницею Ольги Малуша. Проте так склалося, що вже у віці 13 – 14 років підліток посів новгородський престол. Тоді шлях до влади пролягав через війну — навіть між братами, тому невдовзі старший брат Ярополк вирушив з військом на Новгород, щоб розширити свої володіння. Не маючи потрібної кількості дружинників, Володимир мусив втекти до Скандинавії, там зібрав дружину і через два роки повернувся, відвоювавши у брата Новгород, Полоцьк, і, зрештою, Київ.
Хрещення Русі-України
В перші роки правління Володимира язичництво в Русі лише посилилося. Перед княжим теремом з’явилися фігури Перуна, Семаргла, Хорса, Мокоші, Дажбога й Стрибога. Відбувалися жертвоприношення, інколи траплялися навіть людські жертви. Проте можна припустити, що сам Володимир, вихований Ольгою, не міг бути палким прихильником язичницького культу й підтримував його виключно з політичних міркувань.
Але як талановитий правитель, Володимир невдовзі зрозумів, що язичництво гальмує моральний і культурний розвиток країни, до того ж серед усіх навколишніх великих держав лише Русь залишалася язичницькою. Тому князь вирішив охреститися сам і впровадити християнську віру як державну релігію. Історики вважають, що хрещення князя відбулося в Херсонесі. Щодо часу, думки розходяться між 987 та 988 роками.
Охрестившись, київський правитель звелів знищувати язичницьких ідолів і запросив до міста грецьких та болгарських священників, які розповідали людям про основи віри. Настав день, коли посланці князя покликали народ приходити на річку Почайну для обряду хрещення. Зважаючи на те, що християнство не було чимось зовсім невідомим, більшість людей прийняли його з доброї волі, але були й такі, що підкорилися примусу, бо незгодних князь оголосив своїми ворогами.
Розрахунок Володимира виявився вірним — християнство стало об’єднавчим фактором для багатонаціонального населення Русі та сприяло централізації влади й зміцненню зв’язків держави з іншими країнами, особливо з Візантією.. До того ж церква стала головним джерелом писемності, освіти та різних видів мистецтва.
Святкування дня хрещення Русі-України
Вперше День хрещення Русі відзначили через 900 років — у 1888-му. Ідею запропонували мешканці Києва, а митрополит Київський Платон доніс її до Святійшого Синоду. Святкування тоді тривало тиждень, а розпочиналося в день пам’яті Ольги — 24 липня. Головною ж датою події стало 28 липня — день вшанування Володимира. В церквах не лише Києва, а й усієї Російської імперії проходили урочисті богослужіння.
В СРСР свято було забутим аж до 1988 року, а відновилося завдяки ініціативі ЮНЕСКО. До тисячолітнього ювілею християнства на нашій землі радянський уряд повернув у власність церкви багато реліквій з державних музеїв, а також декілька монастирів.
В незалежній Україні День хрещення Русі — України офіційно з’явився у 2008 році, після підписання президентом відповідного указу. Відтоді це свято є віддзеркаленням нашої історії, яка налічує тисячі років, а також єдності та державної соборності навколо Києва — духовної столиці української нації. Відповідно до реформи церковного календаря від 1 вересня 2023 року День хрещення Русі-України відзначається тепер 15 липня.
Коментарі
Дописати коментар